Країни Східної Європи, що межують із Росією та Білоруссю, інтенсивно готують свої системи охорони здоров’я до можливого військового конфлікту. Литва, Латвія та Естонія модернізують лікарні, закуповують захисне спорядження для медиків та накопичують стратегічні запаси медикаментів, готуючись до сценарію масштабного вторгнення.
Такі дії викликані постійною загрозою на східному фланзі НАТО після початку повномасштабної агресії Росії проти України. Як наголошує видання Politico, що підготувало огляд підготовки медичних систем у прикордонних державах Альянсу, Східна Європа вже не розглядає війну як гіпотетичну можливість — лише як питання часу.
Університетська лікарня Сантарос у Вільнюсі, що розташована за 50 км від кордону з Білоруссю, вже облаштовує підземну інфраструктуру. Вона передбачає автономні системи електро- і водопостачання, вертолітні майданчики й укриття, які дозволять медзакладу працювати в умовах обстрілів або повного блекауту.
Естонія, крім облаштування сховищ, забезпечує екіпажі швидкої допомоги бронежилетами й супутниковим зв’язком. Також країна розглядає можливість створення незалежної інтернет-мережі у разі кібератак або відключення національної інфраструктури зв’язку.
На тлі зростаючої загрози Естонія вже виділила 25 мільйонів євро на закупівлю медичного обладнання для масових втрат — зокрема, ортопедичних інструментів, турнікетів та травматологічних наборів. Латвія ж, спираючись на досвід пандемії COVID-19, зобов’язала всі лікарні підтримувати тримісячний запас ліків.
Експерти зазначають, що в разі великого конфлікту з Росією масштаби евакуації поранених і біженців можуть у багато разів перевищити українські показники. Якщо нині йдеться про 4 тисячі евакуйованих за три роки, то у випадку масштабних бойових дій ця цифра може сягнути 4 тисяч лише за два тижні.
Підготовка лікарень – це лише одна частина проблеми. Інша – брак кадрів. У Литві майже чверть медиків можуть залишити роботу в разі війни, тоді як менше 40% заявляють про готовність залишатися на посту. Третина — не визначилися.
Естонія відповідає на це розгортанням системної підготовки персоналу: лікарів, медсестер і фельдшерів навчають працювати в умовах великого потоку пацієнтів, проводити термінові операції й рятувати життя після поранень, опіків та ампутацій. Частина фахівців з Литви вже проходить стажування в українських лікарнях, де отримують реальний досвід роботи в умовах обстрілів.
Незважаючи на масштабну підготовку, країни Східної Європи намагаються уникати паніки. Польща, яка головує в Раді ЄС, підняла тему безпеки медичної системи на загальноєвропейському рівні. Там також ведеться робота з модернізації шпиталів, хоча офіційно не прогнозують прямого нападу.
Проте як зазначив естонський чиновник Рагнар Вайкнеметс: “Криза ніколи не кричить, коли наближається”. Саме тому Східна Європа, не чекаючи сигналу тривоги, продовжує підготовку до найгіршого сценарію — сподіваючись, що він ніколи не настане.