Помпезні заяви про «імпортозамещение» та велич російської авіаційної галузі остаточно розбилися об сувору реальність санкцій та технічної ізоляції. Кремль, який роками хвалився статусом «великого авіаційного вузла», тепер змушений займатися приниженим жебрацтвом по всьому світу. Спроби знайти повітряні судна та пілотів за кордоном перетворюються на жалюгідний фарс, що оголює глибинну кризу транспортної системи агресора.

Простягнута рука та «мокрий» лізинг для В’єтнаму

Як стало відомо з поінформованих джерел у міжнародних авіаційних колах, Міністерство транспорту російської федерації звернулося до влади та перевізників В’єтнаму з відвертим проханням передати російським авіакомпаніям літаки у так званий «мокрий» лізинг. Ця схема передбачає оренду бортів не просто у тимчасове користування, а разом із іноземними екіпажами та готовим технічним сервісом. Офіційна москва намагалася подати цю ідею як «розширення двостороннього співробітництва», проте за дипломатичними формулюваннями ховається відверта паніка та безальтернативність.

Власне, російський цивільний авіапарк стрімко деградує: західні лайнери варварськи каннібалізуються на запчастини через брак оригінальних деталей, а розрекламовані вітчизняні «Суперджеті» та МС-21 існують переважно на папері та в пафосних звітах чиновників. Через відсутність легального обслуговування та міжнародних сертифікатів російські борди стали токсичними для всього цивілізованого світу.

Страх перед вторинними санкціями та дипломатичні відмови

Подібні заклики кремля раніше вже летіли в інші країни, зокрема до держав Центральної Азії, Катару, Кувейту та Ефиопії. Улітку влада в Аддис-Абебі чітко вказала російським прохачам на двері, злякавшись жорстких вторинних санкцій з боку Сполучених Штатів.

В’єтнамські перевізники, включно з національним гігантом Vietnam Airlines, теж зустріли ініціативу москви вкрай прохолодно. У Ханое чудово розуміють ризики: їхні власні міжнародні контракти та хаби жорстко прив’язані до технологій Boeing та Airbus. Відкритих різких відмов у В’єтнамі вирішили не давати з дипломатичної ввічливості, натомість відправивши російський запит на «довгострокове розглядання», яке на практиці означає класичне «ні».

Брак пілотів та загроза ізоляції регіонів

Окрім гострого дефіциту самих літаків, усередині російських авіакомпаній назріла критична проблема з льотним складом. Кваліфіковані капітани масово відмовляються піднімати в повітря зношені машини з просроченими регламентами обслуговування. Ситуація ускладнюється тим, що закордонні страхові компанії категорично забороняють страхувати польоти, якщо ними керують пілоти без валідних міжнародних ліцензій.

У результаті жителі величезної країни невдовзі ризикують остаточно втратити не лише звичний комфорт перельотів до закордонних курортів, а й елементарну транспортну зв’язність усередині федерації. Пересування між віддаленими регіонами, Сибіром та Далеким Сходом неминуче перетвориться на дорогий і небезпечний квест на напівсписаних поїздах або застарілих автобусах.