Спеціальні представники президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер провели розширену робочу зустріч із Дональдом Трампом, щоб узгодити оновлені пропозиції Білого дому щодо припинення бойових дій в Україні. Обговорення відбулося безпосередньо перед запланованим дводенним переговорним раундом у Маямі, де американська делегація має зустрітися з українськими уповноваженими представниками та європейськими союзниками. До закритої наради на найвищому рівні також долучилися міністр фінансів США Скотт Бессент і заступник радника з питань національної безпеки Майк Нідгем, що свідчить про намір Вашингтона інтегрувати у мирний план потужний фінансово-економічний блок поряд із безпековими домовленостями.
Ключовим короткостроковим елементом американської ініціативи розглядається ідея секторального або часткового перемир’я, спрямованого на негайне припинення взаємних ударів по енергетичній інфраструктурі та гарантування безпеки морських і транзитних перевезень продовольства. Актуальність цієї пропозиції диктується критичними занепокоєннями союзників щодо викликів майбутнього зимового періоду: у разі продовження системних атак на генерацію та підстанції Україна ризикує зіткнутися з масштабною гуманітарною кризою, яку Заходу доведеться компенсувати новими фінансовими траншами. І якщо Київ уже задекларував принципову готовність розглянути такий мораторій за умови надійного міжнародного моніторингу, то Кремль наразі не демонструє жодних ознак зацікавленості у стримуванні своїх повітряних ударів, продовжуючи використовувати енергетичний терор як важіль тиску.
Крім тактичного захисту енергосистеми на зимові місяці, майбутні переговори в Маямі будуть зосереджені навколо фундаментальних параметрів завершення війни. Порядком денним передбачено детальне опрацювання моделей довгострокових безпекових гарантій для України, механізмів повоєнного відновлення за участю міжнародного приватного капіталу та контурів компромісів між сторонами. Адміністрація Трампа намагається сформувати єдиний рамковий пакет, поєднуючи військово-політичні поступки з масштабними економічними стимулами для залучення американського бізнесу до регіональної реконструкції, однак небажання Москви відмовлятися від агресивних цілей залишається головним випробуванням для американської посередницької дипломатії.
