Російські війська зосередили удари по критичних транспортних артеріях України, кілька днів поспіль атакуючи мостові переходи через Дніпро в Києві та Запоріжжі. У столиці під ударами опинилися Південний та Північний мости — ключові сполучення між лівим і правим берегами, через які щодоби курсує близько 600 тисяч автомобілів. Тимчасові обмеження руху спричинили масштабні транспортні затори, проте руйнівні наміри ворога натрапили на значний запас міцності цивільних інженерних конструкцій.
Вибір цілей пояснюється їхнім географічним розташуванням: Південний та Північний мости є крайніми точками міської транспортної мережі, що робить підліт до них із зовнішніх напрямків найкоротшим. Проте інженерна специфіка мостових переходів суттєво ускладнює їхнє повне знищення безпілотниками або одиночними влучаннями. Хоча споруди спроєктовані за нормами цивільного будівництва й не є фортифікаційними об’єктами, їхня багаторівнева система розподілу навантажень забезпечує високу витривалість.
Ключовим фактором стійкості залишається характер пошкоджень. Утворення отворів у дорожньому полотні, зафіксоване на Північному мосту, не свідчить про руйнування основи споруди. Мостове полотно не належить до головних несівних конструкцій, а лише спирається на ригелі, опори та фундамент. Подібні локальні пробоїни підлягають оперативному відновленню в стислі терміни.
Свідченням стійкості конструкцій стало швидке відновлення трафіку після обстрілу Південного мосту. Рух автомобілів та поїздів метрополітену відновили вже через півтори-дві години після завершення первинного обстеження профільними фахівцями, що підтвердило відсутність критичних деформацій несівного каркаса. Водночас системний моніторинг стану переправ триває відповідно до державних будівельних норм, які класифікують експлуатаційну надійність споруд за п’ятьма категоріями для гарантування повної безпеки пересування.
