Між Україною та Угорщиною завершився ключовий етап тривалих залаштункових консультацій щодо узгодження спірного пакета вимог Будапешта, спрямованих на суттєве розширення прав національних меншин. Підсумком напруженого переговорного процесу став детальний концептуальний документ на двадцяти сторінках, що містить одинадцять ключових пунктів. Цей перелік охоплює не лише традиційні гуманітарні та освітні напрямки, але й глибоко зачіпає фундаментальні питання конституційного устрою та внутрішньої політики країни, через що досягнуті компроміси вже викликали широкий резонанс.
Основним яблуком розбрату між сторонами традиційно залишалася організація навчального процесу в регіонах компактного проживання угорської громади. Згідно з фінальними домовленостями, школярі отримають повне юридичне право вільно спілкуватися рідною мовою не тільки під час уроків, а й на перервах, позашкільних заходах та загальношкільних подіях. Крім того, навчальні заклади зможуть офіційно оформити статус «школи національної меншини», який надасть адміністраціям право дублювати всю офіційну інформацію, вивіски та внутрішні оголошення мовою меншини. Обов’язковою кваліфікаційною вимогою до директорів таких закладів та їхніх заступників стане бездоганне володіння угорською мовою. Також передбачено повний переклад завдань державної підсумкової атестації та тестувань рідною мовою випускників, за винятком обов’язкових іспитів з української мови та історії України.
Суттєвих змін зазнає також культурний та топонімічний ландшафт регіону. Узгоджений проєкт гарантує легалізацію подвійних назв для вулиць, центральних площ, скверів та державних установ у місцях традиційного проживання громади. Окремо врегульовано порядок публічного використання національної символіки: прапори та знаки меншин дозволено розміщувати на офіційних урочистостях поруч із державною символікою України за умови дотримання законодавчих вимог.
Водночас низка найбільш категоричних політичних претензій, включно зі створенням повноцінної культурної автономії, гарантованою квотою для представника меншини у парламенті та визнанням усього Закарпаття історичною зоною проживання угорців, залишилася поза фінальним текстом через принципову позицію Києва. Сторони зупинилися на рамковому компромісі, який має стати основою для подальшого нового законодавства без перетину червоних ліній національної безпеки.
