Під виглядом «перезавантаження» політики щодо Сирії Дональд Трамп відкрив нову сторінку у ставленні до Росії — зняв санкції з кількох її фінансових установ, державного оборонного гіганта та наближених до Кремля осіб.
30 червня Білий дім опублікував указ президента США Дональда Трампа про припинення дії антисирійських санкцій, які були запроваджені ще з 2004 року. Формально мова йшла про новий етап політики Вашингтона після падіння режиму Башара Асада. Але разом із сирійськими фігурантами списку санкцій зникли й кілька російських компаній.
Серед них — банк «Темпбанк», який втратив ліцензію ще у 2017 році, а також «Рособоронекспорт» — головний експортер російської зброї, що є дочірньою структурою «Ростеху». У минулі роки ці установи потрапили під обмеження саме через співпрацю з сирійським режимом і участь у постачаннях, які використовувались проти цивільного населення.
Окрім «Рособоронекспорту», з «чорного списку» США зникли й інші структури: іранський «Мир Бизнес Банк», РФК-Банк, компанії «Промсырьемпорт», Global Vision Group, «СТГ Логистик», «Маритайм Ассистанс» та низка інших, які згадувались у розслідуваннях про «сіру» логістику у зоні Близького Сходу.
Ще один бенефіціар — Кірсан Ілюмжинов, ексголова Калмикії та колишній президент FIDE, який у 2015 році потрапив під санкції через підозри у фінансуванні сирійського режиму. Разом із ним — і його «Російський фінансовий альянс», який був внесений у списки OFAC як інструмент з підтримки терористичних структур на Близькому Сході. Тепер — повністю очищений від санкційного статусу.
Важливо, що новий указ Трампа зберігає формальну заборону лише на співпрацю з оточенням Башара Асада, іранськими спецслужбами, терористами, наркоторговцями та порушниками прав людини. Але саме під приводом «оновлення санкційного режиму» з нього зникли фігуранти, які напряму працювали з Кремлем.
Скасування санкцій проти «Рособоронекспорту» — найрезонансніший крок, адже це ключовий російський експортер озброєння, який постачав техніку в Сирію, Іран, а також утілював угоди з «сірої» зони військової логістики. До 2022 року ця структура залишалась головним каналом постачання технологій подвійного призначення до Сирії.
Журналісти The Moscow Times відзначають, що формально Білий дім не коментує виключення російських установ із санкційних списків, хоча це рішення ухвалено одночасно із «деескалацією» антисирійської політики. Таким чином, критики Трампа вбачають у цьому черговий сигнал до Кремля — мовляв, замість тиску США готові повертати економічні канали співпраці, бодай і через політично маргінальні укази.
Хоча вказівка не стосується безпосередньо обмежень, запроваджених за війну в Україні, сам прецедент — відкриття шляху для «відбілення» російських оборонних та банківських установ — уже викликав реакцію на Капітолійському пагорбі.
«Справжнє питання — не тільки у Сирії. Питання в тому, хто отримує вигоду з таких скасувань і чому це відбувається в обхід офіційного процесу санкційного перегляду», — зазначає один із сенаторів-демократів у коментарі для Politico.
Очевидно, що навіть один підпис президента може розставити нові акценти у міжнародній політиці США — й дати сигнал, який почують у Кремлі.