Переговори між адміністрацією Дональда Трампа та Кремлем щодо врегулювання війни в Україні вийшли за межі чисто дипломатичних тем. Як повідомляє впливове американське видання The New York Times, до переговорного треку офіційно інтегровано масштабну нафтову угоду, яка передбачає продаж закордонних активів російського енергетичного гіганта «Лукойл».
Ця комерційна ініціатива вже викликала серйозні запитання у міжнародних експертів через потенційний конфлікт інтересів та тісний перепліт геополітики з бізнес-зв’язками наближених до Трампа осіб.
Головні деталі навколо нафтової угоди:
- Ініціатива з Москви: За даними джерел, питання продажу міжнародних активів «Лукойлу» підняв особисто Володимир Путін під час зустрічі з американськими посланниками Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером у Кремлі. Російський керівник подав це як сигнал того, що РФ відкрита до масштабного бізнесу зі США.
- Масштаб та структура активів: Йдеться про величезний портфель зарубіжних активів «Лукойлу» вартістю близько 20 мільярдів доларів, що включає нафтові родовища (зокрема в Камеруні), європейські нафтопереробні заводи та мережі автозаправок (включно з об’єктами у США).
- Хто претендує на активи: Серед ключових покупців виступає консорціум американського інвестора Тодда Боелі (який робив значні донори на підтримку політичних кампаній Трампа), а також структури з країн Перської затоки, які раніше вели спільні справи з родиною Кушнера та Віткоффа.
- Позиція Вашингтона: Команда переговорників розглядала цю угоду як інструмент формування довіри з Кремлем та потенційний механізм для зниження глобальних цін на енергоносії. Водночас зняття американських санкцій з цих активів через схвалення Мінфіну США миттєво підвищить їхню ринкову вартість на користь нових покупців.
