Ворожий терор критичної інфраструктури України виходить на новий, надзвичайно небезпечний рівень, коли головною мішенню окупантів стає не лише енергетична система, а й цифрові артерії держави. Російська Федерація розпочала цілеспрямовану та систематичну кампанію ударів по вітчизняних дата-центрах та телекомунікаційних вузлах, намагаючись повністю розірвати зв’язок, паралізувати банківську систему, зупинити державне управління та занурити всю країну в інформаційний вакуум. Загроза раптової втрати доступу до всесвітньої мережі перетворилася на щоденну сувору реальність, яка вимагає від вищого керівництва держави вжиття екстрених заходів. Уряд відкрито заявляє про необхідність завчасної підготовки суспільства та ключових служб до найбільш критичного розвитку подій, оскільки збереження комунікації є фундаментальним фактором національної безпеки та військової координації в умовах затяжної війни високої інтенсивності.

Питання захисту телекомунікаційної інфраструктури та протидії ворожим ударам по цифрових сховищах стало предметом детального розгляду на засіданні Ставки верховного головнокомандувача. Глава уряду Сергій Корецький виступив із надзвичайно тривожним і водночас тверезим попередженням, прямо підкресливши, що небезпека для всіх об’єктів критичної інфраструктури неминуче зберігатиметься аж до остаточного завершення повномасштабних бойових дій. Ворог методично вишукує координати ключових серверних комплексів та комунікаційних вузлів, застосовуючи як важке ракетне озброєння, так і рої ударних безпілотників, що змушує органи влади повністю переглянути застарілі підходи до збереження стратегічних масивів інформації та функціонування зв’язку.

У зв’язку з постійними атаками Кабінет міністрів змушений застосовувати нестандартні та комплексні інженерні рішення, покликані вберегти цифрове серце країни від фізичного знищення. Задля цього державні структури та приватні оператори вдаються до комбінованого підходу, спрямованого на збереження цифрових баз даних і дороговартісного серверного обладнання. Значна частина критичної апаратури переноситься глибоко під землю в захищені бункери, інша частина переводиться у хмарні сховища даних, а найбільш чутливі реєстри та технологічні ресурси фізично переміщуються за межі країни, на безпечні європейські майданчики. У разі потреби всі три варіанти застосовуються одночасно, аби гарантувати надійність резервування.

Очільник уряду пояснив логіку побудови багаторівневої оборони зв’язку, зазначивши, що єдиного універсального рецепта для захисту не існує: «По-перше, захищаємо. По-друге, є нестандартні рішення. Щось має бути під землею, щось — у хмарі, щось — за кордоном, щось — у змішаному варіанті, а щось — усі три варіанти одночасно. Тому єдиного… правила немає, але те, що треба виходити з найгіршого сценарію, саме так мислити і так готуватися — факт». Подібне стратегічне мислення дозволяє створити міцний запас стійкості, завдяки якому навіть за умови масованого пошкодження наземних ліній і дата-центрів країна не втратить управління та зможе оперативно відновлювати зв’язок на всіх рівнях.