Захист критичної інфраструктури України опинився під загрозою через корупційні звинувачення та затримки з фінансуванням важливих проєктів. Мустафа Найєм, колишній керівник відомства, що відповідає за безпеку енергетичних об’єктів, вважає, що уряд навмисно затримав необхідні кошти, що могли б забезпечити захист від атак. Це поставило під загрозу стабільність енергетичної системи країни, яка вже постраждала від масштабних авіаударів з боку РФ.
Після останніх авіаударів по енергетичній інфраструктурі України, що призвели до масових відключень електроенергії, критичні проєкти з модернізації захисту об’єктів знову опинилися під загрозою. Як повідомляється, близько 80% енергетичної інфраструктури країни пошкоджено або зруйновано. Найєм зазначає, що для того, щоб захистити підстанції від нових атак, були необхідні сучасні бункери, на які потрібно було виділити 1,4 млрд євро. Однак уряд відмовився перерахувати ці кошти, що призвело до зупинки проєктів. За словами Найєма, одна з основних причин затримки фінансування — це корупційні інтереси у Кабінеті Міністрів, де чиновники могли вимагати хабарі за відбір підрядників для будівництва захисних об’єктів. Відсутність оплати підрядникам призвела до зупинки робіт і відкладення ключових проєктів, які могли б зміцнити енергетичну безпеку України. Найєм також вказує на те, що, коли в уряді бачать значні суми грошей, часто йдеться не про потреби людей, а про власні корисливі інтереси. Його команда підозрює, що кошти, виділені для модернізації енергетичної інфраструктури, були заблоковані через відсутність відкатів для чиновників.
Змінник Найєма, Сергій Сухомлин, вказав, що підрядники вимагали “занадто великого прибутку”, тому деякі контракти були переглянуті, а захисні споруди “перепроєктовані” для скорочення витрат. Як результат, Україна зараз покладається на менш ефективні рішення, зокрема на захист “першого і другого рівня” за допомогою простих конструкцій з каміння, поставлених Великою Британією, а також на протиповітряну оборону. У той час, коли країна намагається впоратися з викликами енергетичної безпеки, зміни в уряді тільки підсилюють політичну напруженість. Відомо, що після відставки Володимира Кудрицького, який очолював державну енергетичну компанію, президент Зеленський провів низку кадрових перестановок, що дозволяють більше влади зосередити в руках Офісу Президента.
Крім того, згідно з інсайдерською інформацією, Кирило Тимошенко, один з близьких помічників президента, був пов’язаний з корупційними схемами. Колишній чиновник стверджував, що Тимошенко вимагав 10% відкату від компаній за вибір їхніх проєктів для державних будівництв. Ці звинувачення наразі спростовуються представниками Тимошенка, які заявляють, що він не мав жодного впливу на ухвалення рішень щодо інфраструктурних проєктів.
Україна стикається з серйозними випробуваннями. Якщо ситуація з фінансуванням не зміниться, країна ризикує не тільки втратою частини своєї енергетичної інфраструктури, але й відсутністю необхідних засобів для захисту від майбутніх атак. Зважаючи на поточні політичні і корупційні виклики, стабільність енергетичної системи залишається під великим питанням.
