НАТО розглядає можливість зміни правил застосування сили в країнах східного флангу, що дозволить союзникам збивати російські літаки та безпілотники у разі порушення повітряного простору. Обговорення посилення протиповітряної оборони (ППО) стало реакцією на зростання кількості інцидентів із участю дронів і бойової авіації Росії над Польщею, Румунією, Естонією та іншими країнами регіону.
У відповідь на дії Москви Альянс посилив пильність у районі Балтійського моря, задіявши фрегат, системи ППО, а також невідомі засоби спостереження і розвідки. Як повідомляє британське видання The Times з посиланням на джерело в Альянсі, йдеться про додаткові заходи безпеки у прикордонних регіонах.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс запропонував перетворити місію повітряного патрулювання НАТО на повноцінну систему протиповітряної оборони. На його думку, нинішня модель супроводу літаків у разі порушення повітряного простору більше не відповідає загрозам. Для реалізації такої ініціативи необхідне не лише збільшення кількості ППО, але й перегляд правил відкриття вогню. Голова військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне підтвердив, що перехід до жорсткішого формату протиповітряної оборони розглядається як можливий варіант. Проте остаточне рішення поки не ухвалено й залежить від результатів розслідувань останніх інцидентів. У рамках посилення оборони Велика Британія анонсувала запуск програми Project OCTOPUS, що передбачає створення “безпілотної стіни” на східному фланзі НАТО. Очікується, що тисячі британських дронів будуть передані як союзникам, так і Україні. Німеччина направила до регіону війська з системами протидії дронам і фрегат ППО FSG Hamburg. Паралельно Румунія ухвалила рішення дозволити збивати літаки та безпілотники, які порушують її повітряний простір, згідно з повідомленнями місцевих ЗМІ. Польща вже розгорнула близько 7000 військовослужбовців уздовж кордону з Білоруссю. Країни Балтії разом із Євросоюзом працюють над створенням багаторівневої системи ППО, що включає радіолокаційні станції, зенітно-ракетні комплекси Patriot та бойові лазери. За словами єврокомісара Андрюса Кубілюса, перші елементи цієї системи з’являться впродовж року.
Останніми тижнями було зафіксовано активність російських безпілотників над авіабазами та військовими об’єктами у Данії, Литві, Швеції та Норвегії. Зокрема, 10 вересня близько двадцяти російських дронів порушили повітряний простір Польщі, частина з яких прямувала до авіабази Ласк, де дислоковані американські винищувачі F-35. А 19 вересня три МіГ-31 вторглися в повітряний простір Естонії, що змусило підняти в небо італійські F-35. НАТО вважає, що глибина і ризик цього порушення могли бути більшими, ніж про це офіційно заявили Таллінн і Москва.
