Учені з Університету Стенфорда провели дослідження, спрямоване на вивчення роботи мозку під час обробки інформації з неперервного потоку зовнішніх вражень. У ході експерименту дослідники використовували фрагменти музичних творів XVIII століття, які включали чіткі переходи між короткими частинами.
Десять чоловіків і вісім жінок слухали музику за допомогою навушників, при цьому їхні мізки сканували методом функціональної магнітно-резонансної томографії. Дослідники прийшли до висновку, що під час прослуховування музики активуються області мозку, відповідальні за увагу і прогнозування.
Мозок виявив здатність розпізнавати значущі частини музики, виділяючи інформацію про їхні початок, кінець і границі. Переходи між музичними фрагментами виявились ідеальними умовами для вивчення динамічної активності мозку. Особливо це проявлялося у короткому періоді тиші між музичними частинами, коли спостерігався пік мозкової активності.
