Широко розрекламована російська балістична ракета «Орєшнік», яку Кремль позиціонував як революційну зброю, насправді має більше символічний, аніж стратегічний ефект, і стала черговим публічним приниженням для Владіміра Путіна. Таку думку у своєму матеріалі висловив британський полковник Гаміш де Бреттон-Гордон.

Експерт звернув увагу на кілька ключових чинників, які нівелюють пропагандистський статус цієї ракети:

• Страх перед київським ППО: Росія не наважилася цілити «Орєшніком» у сам Київ. Столицю захищає ефективна американська система Patriot, яка вже довела свою перевагу, успішно перехоплюючи інші російські «аналоговнєти» — гіперзвукові ракети «Кинжал» та «Циркон». Саме тому в ніч на 24 травня удар було завдано по Білій Церкві (за 80 км від Києва), де ймовірною ціллю був військовий об’єкт або аеродром.
• Критична неточність та відсутність вибухівки: «Орєшнік» створювався як носій ядерної зброї. Для використання зі звичайним снарядом йому катастрофічно бракує точності. Ба більше, під час атак Росія запускала лише інертні боєголовки, тобто болванки без вибухової речовини. Вони руйнують об’єкти виключно завдяки величезній кінетичній енергії швидкісного польоту, що вимагає ідеального влучання, якого російські технології забезпечити не можуть. Про низьку точність зброї, попри її швидкість понад 10 Махів, також зазначає німецьке видання WELT.
• Дефіцит ракет: За даними української розвідки, після недільного удару по Київщині в арсеналі Путіна залишилося всього три одиниці «Орєшніка».

Британський аналітик наголошує, що гучна реклама та удари по цивільних тилових об’єктах мають на меті лише залякування населення, щоб зламати моральний дух українців. Проте історія показує, що така стратегія ніколи не приносить агресору вирішальних результатів, а лише посилює опір. Пошук Кремлем подібних «драматичних жестів» та «чудо-зброї» є яскравою ознакою внутрішньої напруги, яку російському керівницт