Різдво Христове в Україні святкують з 24 на 25 грудня, а вечір напередодні свята має особливу назву — Святвечір. Саме цього дня родини збираються за святковим столом із 12 пісними стравами, очікуючи появи першої зірки. Святвечір вважається одним із найважливіших і найурочистіших вечорів у році.
Після переходу Православної Церкви України та Української Греко-Католицької Церкви на новоюліанський календар з 1 вересня 2023 року Різдво відзначають 25 грудня, разом із більшістю християнських церков світу. Це стало важливою зміною для українців, особливо в умовах війни, коли багато родин змушені зустрічати свята порізно.
Різдво традиційно є родинним святом, що символізує завершення різдвяного посту та народження Ісуса Христа. Навіть у складних умовах воєнного часу українці намагаються зберігати традиції, які об’єднують покоління та підтримують духовну єдність. На Святвечір готують 12 пісних страв, які символізують апостолів. Обов’язковими на столі є кутя та узвар. Кутю готують із пшениці, маку, родзинок і горіхів, і вона вважається головною святковою стравою. Також подають пісний борщ із чорносливом або з вушками з грибною начинкою, вареники з картоплею чи капустою, квасолю, гриби, рибу, хліб та інші пісні страви. Важливим символом Різдва є Дідух — сніп із колосків жита чи пшениці, який уособлює дух предків, добробут і зв’язок поколінь. Його ставлять на покуті перед Святвечором як оберіг для родини. Традиція встановлення Дідуха походить ще з дохристиянських часів і сьогодні знову активно відроджується.
Особливе місце у святковій традиції займають народні прикмети. Наші предки вірили, що ясна ніч на Різдво віщує багатий урожай, сильний мороз — спекотне літо, а вітер чи хуртовина — ранню весну. Зоряне небо або місячна ніч перед Різдвом вважалися добрим знаком для господарства. Також у цей день намагалися не брати й не давати в борг. Ще однією традицією були різдвяні ворожіння, особливо популярні серед дівчат. У період Святок, від Святвечора до Водохреща, ворожили на майбутній шлюб, сімейне життя та долю. Такі обряди мали більше символічний і фольклорний характер, але були важливою частиною народної культури. Водночас існує низка заборон на Різдво та Святвечір. У цей день не можна сваритися, лаятися чи ображати близьких, адже вважалося, що це принесе негаразди на весь рік. Також не рекомендували виконувати важку хатню роботу, шити, прати, рубати дрова або підмітати. Заборонялося виносити сміття чи щось віддавати з дому, щоб не втратити добробут. Святий Вечір починається з появою першої зірки. Родина збирається за столом, запалює свічку та розпочинає вечерю з молитви. Господар дому благословляє трапезу, а за стіл намагаються сісти всі члени родини. Для померлих родичів залишають кутю та узвар або ставлять окрему тарілку.
У цей вечір прийнято запрошувати до столу гостей, якщо вони завітали до оселі, адже вважалося, що гість приносить щастя. Також віряни відвідують різдвяну літургію, співають колядки, роблять добрі справи, допомагають нужденним і проводять час із близькими.
Різдво є часом миру, примирення та духовного оновлення. Саме у ці дні українці бажають один одному здоров’я, злагоди та надії, зберігаючи традиції навіть у непрості часи.
