Проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану наразі є неможливим. Навіть після його скасування між стартом передвиборчої кампанії та інавгурацією новообраного президента може пройти кілька місяців. Такий часовий розрив пояснюється як технічними, так і правовими процедурами, необхідними для повноцінного запуску виборчого процесу.
Як зазначив експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ, колишній заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера в інтерв’ю OBOZ.UA, до початку передвиборчої кампанії ЦВК має провести масштабну підготовчу роботу. Йдеться про перевірку та оновлення реєстру виборців, підготовку виборчих дільниць, організацію системи моніторингу, а також внесення необхідних змін до законодавства, без яких виборчий процес не може стартувати.
За його словами, якщо буде вирішено питання безпеки і президент Володимир Зеленський видасть указ про скасування воєнного стану, лише після цього може розпочатися етап підготовки до виборів. При цьому якісна підготовка, за оцінкою Магери, може тривати щонайменше шість місяців. Тривалість самого виборчого процесу чітко визначена Конституцією України. Для президентських виборів вона становить 90 днів, для парламентських — 60 днів. Місцеві вибори Конституцією не регламентуються, однак Виборчий кодекс визначає їхній строк у 50 днів. Таким чином, кожен тип виборів має власну процедуру і часові рамки. Окрім періоду голосування, значний час займають підрахунок голосів, встановлення результатів, можливе повторне голосування, офіційне оприлюднення підсумків та проведення інавгурації президента. У сукупності це може розтягнути процес ще на кілька місяців, тож загалом виборчий цикл може тривати до чотирьох місяців після дня голосування.
Окремо Андрій Магера прокоментував можливість внесення змін до Конституції України. За його словами, це тривалий і складний процес, який не може бути реалізований у стислі строки. Процедура передбачає розгляд законопроєкту протягом двох чергових сесій Верховної Ради, а також обов’язкове отримання висновку Конституційного Суду щодо відповідності статтям 157 і 158 Конституції. Лише після позитивного висновку Конституційного Суду парламент може попередньо схвалити законопроєкт 226 голосами, а на наступній черговій сесії — ухвалити його не менш як 300 голосами. Таким чином, зміни до Конституції потребують щонайменше двох сесій і не можуть бути ухвалені швидко. Питання проведення виборів в Україні активно обговорюється і на міжнародному рівні. Раніше Дональд Трамп заявив, що Україна має провести вибори, звинувативши Київ у нібито використанні війни для їх відтермінування. Згодом він повторив цю тезу, заявивши, що 82% українців начебто підтримують проведення голосування, однак джерел таких даних не навів.
У відповідь Володимир Зеленський заявив про готовність до виборів, водночас наголосивши, що залишаються відкритими ключові питання безпеки, організації голосування для військових та створення законодавчої основи, яка гарантуватиме легітимність результатів. Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк також підкреслив, що перед проведенням виборів необхідно вирішити три базові питання, без яких голосування є неможливим.
