У перших місяцях поточного року відзначається зростання числа атак з боку українських безпілотників на нафтопереробні заводи та нафтобази в Росії.
Лише у березні дрони влаштували щонайменше 14 нападів на нафтові об’єкти РФ, в результаті чого частина обладнання на НПЗ була пошкоджена. Ці напади спричинили збої в роботі обладнання, що призвело до зменшення виробництва бензину в Росії та підвищення цін на цей вид палива.
Згідно з останніми статистичними даними, атаки українських дронів на російські заводи справді почали впливати на виробництво бензину в РФ. Наприкінці березня спостерігалося зниження обсягів виробництва: Росстат звітував про зменшення на 7,4% за тиждень з 18 по 24 березня порівняно з попереднім періодом. Ціни на бензин на оптових ринках також зросли. Наприклад, на Петербурзькій товарно-сировинній біржі цієї середи підвищилися ціни на майже всі види бензину, що призвело до зростання роздрібних цін. За даними Росстату, з 19 по 25 березня ціни на бензин зросли на 0,08%, тоді як раніше вони падали.
Незважаючи на це, експерти поки не прогнозують серйозної кризи або дефіциту бензину. У Росії є достатньо виробничих потужностей, а також допомагають поставки з Білорусі.
До кінця березня близько 14% російських нафтопереробних підприємств вийшли з ладу внаслідок атак з боку дронів.
Російська влада висунула звинувачення в адресу України у цих нападах.
Українська сторона в офіційних заявах не визнає своєї причетності до цих атак, але також не заперечує можливості свого залучення. За даними Financial Times, Сполучені Штати закликали Україну припинити атаки на російську енергетичну інфраструктуру з опасками щодо підвищення цін на нафтопродукти.
У своєму інтерв’ю для Washington Post наприкінці березня Володимир Зеленський висловив незадоволення реакцією США на атаки українських дронів на російську енергетичну інфраструктуру.
“Якщо немає можливості захистити нашу енергосистему від російських атак, то чому ми не можемо реагувати на них?” – сказав Зеленський. “Їхнє суспільство повинне навчитися жити без бензину, дизеля, електроенергії. Це справедливо”.
У своєму інтерв’ю для CNN, управляючий директор інвестиційного банку RBC Capital Markets Хеліма Крофт висловила думку, що атаки дронів на нафтопереробні заводи можуть виявити більший вплив на російську економіку, ніж санкції, які, переважно, уникнули енергетичного сектору. “Експорт енергоносіїв, сирої нафти, природного газу та продуктів нафтопереробки фактично став для Росії економічним рятувальним кругом для подовження цієї війни”, – підкреслила вона.
У січні безпілотники атакували НПЗ та нафтобази у Брянській області (Клінцовська нафтобаза), Усть-Лузі Ленінградської області (“НОВАТЕК”), Туапсе Краснодарського краю (“Роснефть”), Ярославлі (“Славнафта ЯНОС”) та Санкт-Петербурзі (“Невський мазут”).
У лютому атаки розповсюдилися на Волгоградську область (Лукойл-Волгограднафтопереробка), Курську область (біля села Польова) та інші населені пункти Краснодарського краю (Ільський та Афіпський нафтопереробні заводи).
У березні інтенсивність атак зросла: дрони атакували російські нафтові об’єкти щонайменше 14 разів. Тепер інциденти трапляються також у Воронезькій, Нижегородській, Орловській, Рязанській, Ростовській, Самарській та Саратовській областях.
Одні з найбільш серйозних атак безпілотників відбулися на нижегородському НПЗ “Лукойл”, який є четвертим за розміром в Росії. Згідно з даними російського видання “Коммерсант”, це призвело до зупинки найбільшої установки первинної переробки, що призвело до зниження потужностей заводу вдвічі.
Також одним із найбільших нападів стала атака на рязанський НПЗ “Роснефти”, яка спровокувала пожежі на двох установках первинної переробки нафти, відповідальних за 70% потужностей заводу. Куйбишевський НПЗ “Роснефти” під Самарою був також змушений зупинити роботу після атаки. За словами Сергія Вакуленка з Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії, з усіх постраждалих заводів чотири є ключовими для внутрішнього ринку РФ: Нижньогородський, Рязанський, Сизранський та Волгоградський.
Уранці 2 квітня безпілотники вперше з початку війни атакували об’єкти в Татарстані і вперше перетнули відстань близько 1200-1300 кілометрів від кордону з Україною. Під удар потрапили, зокрема, підприємства у Єлабузі та Нижньокамську. НПЗ “Танеко” у Нижньокамську, що належить “Татнафті”, займає третє місце у Росії за обсягом переробки нафти.
Атака на об’єкти в Татарстані є ключовим етапом у серії нападів безпілотників, зауважує галузевий експерт, який погодився розмовляти з ВВС під умовою анонімності. “Це свідчить про наявність дронів, які можуть летіти понад тисячу кілометрів, – він говорить. – Вони також можуть ударити досить точно, подолавши навіть таку відстань. Це важливий крок у здатності дрона до точного наведення на такій відстані”.
Росія, один із найбільших світових експортерів нафти, змушена збільшити імпорт бензину з Білорусі, щоб зменшити ризик дефіциту на внутрішньому ринку, повідомило агентство Reuters з посиланням на чотири джерела з промисловості та торгівлі.
Одне з джерел наголосило, що переговори були важкими, оскільки Білорусь активно пропонує своє паливо на міжнародних ринках.
За даними співрозмовників агентства, знайомих зі статистикою, у лютому Росія імпортувала з Білорусі 590 тонн бензину, а в першій половині березня ця цифра збільшилася майже втричі, сягнувши трьох тисяч тонн.
Кількість нафти, яку Росія має намір імпортувати з Білорусі, буде залежати від тривалості ремонтів нафтопереробних заводів, що постраждали від атак безпілотників.
З 1 березня в Росії було введено заборону на експорт бензину, щоб забезпечити достатню кількість палива на внутрішньому ринку.
Ця тимчасова заборона буде діяти до 31 серпня. Проте вона не поширюється на поставки за міжнародними міжурядовими угодами, зокрема з країнами-членами Євразійського економічного союзу (Казахстан, Білорусь, Вірменія, Киргизстан).
Внаслідок атак дронів, Росія планує у квітні скоротити щоденний експорт дизельного палива морським транспортом до найнижчого рівня за останні п’ять місяців.
За інформацією, отриманою Bloomberg від різних джерел, навантаження дизельного палива з трьох найбільших російських портів на Чорному та Балтійському морях в квітні зменшиться приблизно до 2,29 млн тонн, що становить незначно більше 569 тисяч барелів на день. Це на 21% менше, ніж фактичний щоденний експорт з тих же портів у березні, за даними аналітичного центру Kpler.
Поміж інших чинників, які впливають на потоки дизельного палива, є сезонне технічне обслуговування, що триватиме до літа і тимчасово знизить пропускну здатність деяких нафтопереробних заводів.
Експерт нафтогазового ринку Михайло Крутіхін зазначає, що удари дронів можуть призвести до серйозних збитків для російської переробної промисловості. Він зауважує, що такі атаки можуть нанести великий збиток, оскільки вартість установок, які можна знищити за допомогою дронів, може досягати мільярдів доларів, а вони розташовані без достатнього захисту.
Удар по НПЗ “Лукойл” у Нижегородській області 12 березня призвів до зменшення потужності об’єкта більш ніж на 50%, нагадує Крутіхін. За даними Reuters, пошкоджена установка “Лукойл” забезпечує близько 53% від переробки всього заводу. Це призвело до зменшення виробництва близько 11% всього бензину в Росії.
При оцінці ситуації на ринку російського бензину станом на квітень варто враховувати два основних фактори: атаки дронів на нафтопереробні заводи та планове проведення весняних ремонтних робіт.
Експерт зазначає, що, незважаючи на відсутність дефіциту палива на заправках або черги до них, вплив на оптовий ринок є значним. Ціни на бензин зростають, але їх рівень поки не досяг історичних максимумів.
Крім цього, збільшення цін на світовому нафтовому ринку також спричинене очікуваннями проблем у російській нафтовій галузі. Ціни на нафту марки Brent піднялися, досягнувши рівня кінця жовтня минулого року, близько 90 доларів за барель.
Експерт також відзначає значний вплив виведення з ладу обладнання, яке важко замінити в умовах санкцій. Зокрема, установки первинної переробки нафти мають складну структуру та високу вартість, їх відновлення може зайняти значний час.
Наслідки атак дронів на НПЗ можуть бути серйозними, оскільки ці об’єкти є ключовими для початкового етапу переробки нафти. Істотною проблемою є також те, що частину обладнання для цих установок можна виготовити в Росії, але іншу частину — зазвичай закордонного виробництва.
У цілому, ситуація на ринку російського бензину стає складнішою через поєднання атак дронів та планових ремонтних робіт, і наслідки цього можуть відчути як споживачі, так і галузь нафтопереробки в цілому.
Проте, за його думкою, це також не стане проблемою завдяки паралельному імпорту та ремонту за допомогою вживаних запчастин від інших установок або іншого обладнання.
“Тому, здавалося б, ремонт відбувається, і все, здавалося б, починає працювати. Проте, оскільки масові атаки сталися лише цього року, у нас ще немає достатньої статистики, щоб зрозуміти: наскільки довготривале це рішення? Наразі неможливо зробити висновок про фактичну експлуатацію. Тобто поки що проблеми вирішуються, але залишається питання, наскільки це рішення якісне, надійне і довгострокове”.
За словами Михайла Крутіхіна, в умовах збитків від атак дронів нафтові компанії можуть звернутися до експорту сирої нафти, проте цей шлях має свої обмеження.
“Ми спостерігаємо, що попит на російську нафту не збільшується, але, навпаки, зменшується, — говорить він. — Індія поступово скорочує свої закупівлі, а Китай досяг межі своїх потреб і не збільшує їх. Інші країни також зменшують закупівлі через санкції та недостатню надійність Росії як партнера для фінансових операцій з оплати таких поставок”.
Також експерт, який говорив із ВВС під умовою анонімності, вважає, що найближчим часом Росія може збільшити експорт сирої нафти. “Це в певній мірі вигідно для бюджету, оскільки немає необхідності сплачувати зворотний акциз на нафту, який вимагається за кожну тонну переробленої сировини”, — зауважує він.
За його словами, наразі експорт сирої нафти становить дві третини від загального обсягу нафтового експорту, а третину займають нафтопродукти.
Найближчим часом Росія, за його прогнозом, неминуче зменшить експорт нафтопродуктів. Сезонні ремонтні роботи на НПЗ призведуть до скорочення обсягів переробки та виробництва, а попит на нафтопродукти зросте також через сезонні фактори, зокрема перед початком сільськогосподарських робіт та туристичним сезоном.
